|
Місце вічного спочинку преп. Іова і Феодосія Манявських |
|
|
 | | Надгробна плита | В п’ятницю перед Різдвом Христовим, 22 грудня /4 січня 1621 р.
перебуваючи в пості і молитві в Скитку, Іов тяжко захворів, та згідно
звичаю не зважаючи на хворобу він відмовився від всілякої їжі. В
середу, в день св. Стефана до нього прийшли ченці які запричастили його
святими Тайнами і освятили єлей але не змогли умовити повернутись в
обитель. В ночі старець змінив свою думку і ранком, на світанку
відправив по ігумена і попросив щоби іще за життя перевезли його в
обитель. На санях блаженного старця перевезли до обителі, де ігумен
помістив його в своїй келії і наказав читати над ним Євангеліє.
В п’ятницю рано 29 грудня /11 січня причащався ще раз св. Тайнам а
вечором того дня віддав великий подвижник з молитвою на устах Богу
праведного свого Духа. В неділю 31грудня/13січня ченці похоронили
дорогого свого вчителя в притворі Собору по правій стороні від входу.
По великих трудах і найвищих успіхах увінчаних подвигами упокоївся
Феодосій, ігумен Великоскитського Манявського монастиря 24/7 жовтня
1629 року, переживши свого учителя тільки на 8 років. Тіло його
поховали ченці в притворі Собору обителі, біля чесних мощей Іова, і
накрили спільний гріб обох перших засновників монастиря великою плитою
з мармуру. Патріарший трираменний Хрест ділить мармурову плиту яка і до
нині стоїть, на два поля. |